Львівський інститут

Що робити у випадку оповіщення про радіаційну аварію:

•  Залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів.

 •  Зменшіть можливість проникнення радіації в приміщення – щільно закрийте всі вікна та двері, не підходьте до них без нагальної потреби, найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
•  Зробіть кількаденний запас води у герметичних місткостях. Харчові продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник чи шафу.
•  Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.
•  Не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.
•  Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу.
•  Зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну тару.
•  Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор чи ватно-марлеву пов’язку, верхній одяг, гумові чоботи.

Йодна профілактика:

Важливо! Йодна профілактика (екстрена блокада щитоподібної залози) проводиться лише після офіційного оповіщення.
Завчасна йодна профілактика шкідлива для вашого здоров’я!
Препарати стабільного йоду (калій йодид) приймається після їди:
Діти старше 12 років та дорослі до 40 років, вагітні та жінки, які годують груддю, – 125 мг;
Діти від 3 до 12 років – 62,5 мг;
Діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
Немовлята (від народження до 1 місяця) – 16 мг.
•  Допустимий період для приймання стабільного йоду становить 24 години до і протягом 6 годин після очікуваного початку впливу радіоактивних ізотопів йоду.
•  Початок йодної профілактики пізніше ніж через 14 годин після впливу радіоактивних ізотопів йоду може завдати більшої шкоди, ніж очікувана користь.
У надзвичайних ситуаціях, за відсутності таблетованої форми калій йодиду, як виняток (!), можуть бути використані інші препарати, що містять йод: спиртовий розчин йоду та розчин Люголя.
•  Спиртовий розчин йоду 5% застосовується для дорослих і дітей старших 12 років по 1 мл в 1/2 склянки води.
•  Дітям від 2 до 5 років можливе застосування 2,5 % спиртового розчину з розрахунку 20-22 краплі однократно шляхом нанесення на шкіру тампоном у вигляді смуг на передпліччях і гомілках та до 2 років 2,5% з розрахунку 10-11 крапель однократно.
•  Дітям від 5 років до 12 років спиртовий розчин йоду 5% по 20-22 краплі 1 раз або по 10-11 крапель 2 рази в один день на 1/2 склянки молока або води.
•  Розчин Люголя (водний розчин, містить 5% йоду та 10% йодиду калію). Застосовується для дорослих і дітей старших 12 років по 22 краплі, або 1 мл розчину в 1/2 склянки молока або води. Для дітей від 5 до 12 років по 10-11 крапель 1 раз або по 5-6 крапель 2 рази в день на 1/2 склянки молока або води. Іншим віковим групам не призначається.

Хлор

Ознаки отруєння хлором:

Під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.

Перша допомога при отруєнні хлором:

Одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Повний спокій. Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.

Дії в осередку зараження:

- заплющити очі та затамувати дихання;
- закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою);
- не бігти;
- спробувати визначити напрямок вітру;
- виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру;
- за неможливості вийти, піднятися на верхні поверхи будівлі (від 3-го і вище) або спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), так як хлор стелиться по землі.

Аміак

У випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини.

Ознаки отруєння аміаком:

- нежить, кашель, важке дихання, задуха;
- підвищене серцебиття, порушена частота пульсу;
- при контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.

Що робити в разі отруєння аміаком:

- винесіть постраждалого на свіже повітря;
- дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-го розчину ментолу в хлороформі);
- шкіру, слизові та очі промивайте водою або 2%-м розчином борної кислоти щонайменше 15 хвилин;
- в очі закрапайте по дві-три краплі 30%-го альбуциду;
- ніс змастіть оливковою чи вазеліновою олією;
- дайте потерпілому теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою;
- у разі спазму голосових щілин треба зігріти ділянку шиї, зробити теплі ванночки, інгаляцію;
- у разі ураження шкіри обмийте її чистою водою, зробіть примочки з 5%-го розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.

Дії у випадку появи запаху аміаку:

- виходити із зони зараження необхідно перпендикулярно до напрямку вітру, за неможливості вийти - опуститися у підвал будівлі або в інше заглиблення;
- захистіть органи дихання протигазом або ватно-марлевою пов’язкою, рушником чи іншою бавовняною тканиною, складеною кілька разів, попередньо змочивши її 2%-м розчином лимонної чи оцтової кислоти або водою;
- допоможіть дітям, інвалідам, літнім людям;щільно закрийте вікна і двері, бажано завісити віконні та дверні пройми тканиною, змоченою в лимонній кислоті або слабкому розчині оцту.